Для підвищення продуктивності праці дрібну керамічну плитку наклеюють на аркуш паперу, одержуючи карту килимової мозаїки. Цементну стяжку виконують звичайним способом. Для облицювання підлоги підбирають необхідна кількість карт і розташовують їх по заданому малюнку, розмічають підстава підлоги, намічаючи місця фриза, тла й пристенного ряду.

  Після цього визначають рівень підлоги й зі звичайних плиток уздовж стін установлюють тимчасові маякові ряди, між якими вбивають штирі й натягають по них шнур-причалку.

  Стяжку змочують водою, укладають розчин шаром 15 мм і розрівнюють його по раніше покладених дерев'яних рейках, товщина яких відповідає необхідній товщині розчинного шару.

  Насамперед приступають до укладання фриза, настилаючи прямі й кутові карти. Уклавши фриз, приступають до укладання карт тла. У міру укладання фризових карт тимчасові маякові ряди знімають, а простір між фризом і стінами заповнюють смужками з карт.

  Техніка роботи полягає в тому, що призначену для укладання карту підготовляють, проколюючи або прорізаючи в папері отвору для виходу повітря з-під карти під час її припрессовки до розчину. Карту беруть двома руками, укладають папером нагору й осаджують хлопушей або правилом урівень із маяковими рядами.

  Щоб підвищити міцність приклеювання карт до розчину, свежеуложенный розчин ретельно розрівнюють і відразу швидко припорошують через часте сито чистим цементом. Насипаний цемент усмоктує з розчину воду, перетворюється в рідке тісто, що прочнее схоплюється із плиткою й легше заповнює шви. Заповнення швів розчином визначають по намоканню паперу. Шви між картами повинні бути такої ж ширини, як і між окремими плитками.

  Через троє або більше діб після настилання підлоги поверхня карт змочують водою, папір розмокає й неї видаляють твердою мітлою або м'якими сталевими щітками. Очистивши підлога від паперу, готують цементне молоко й заповнюють їм шви.